Ростислав СЛІПЕЦЬ: «За освітою я вчитель та перекладач хорватської мови»

Міський голова Буська Ростислав Сліпцець є успішним господарником лелечого міста, який користується високою довірою людей. За свої 44 роки він встиг попрацювати у Буській РДА, заступником міського голови, вдвічі бути обраним міським головою та отримати чималу підтримку людей на виборах народних депутатів України. В рамках нашого проекту #відверте_інтерв’ю, ми поспілкувались із міським головою Буська Ростиславом СЛІПЦЕМ про те, як навчався на вчителя, про уподобання в їжі та плани на майбутнє.

– Ростиславе Степановичу, ви народились у Буську, яким пам’ятає того часу лелече місто?

– Я народився в Буську 20 жовтня 1975 року. Тому ще пам’ятаю місто, яке воно було в радянську епоху з його пам’ятниками тих часів, назвами вулиць, травневими та листопадовими парадами. Пам’ятаю ще коли на місці спорткомплексу був парк,  його будівництво і відкриття. Потім прийшли часи перебудови, зародження нашої незалежності. Але це все частина мого життя, дитинства і юності, яку я згадую з теплотою в душі і розумінням, що її не повернеш.

– Чим захоплювались в дитинстві? Чи мали якісь хобі, розваги?

– В дитинстві був як і всі діти: за відсутності комп’ютерів і інтернету, ми більше проводили часу на дворі вигадуючи різні ігри та розваги. Хто не пам’ятає з тих часів «війнушки», хованки, піратів, ладанки, «птички-палочки». Вже в шкільні роки я відвідав всі спортивні секції які були в місті, чомусь мені все було цікаве. Ну і зрозуміло не обійшлося без колекціювання марок, значків, різних монет. Мені здається, що в ті часи всі цим займалися але було цікаво.

– Після закінчення школи куди вирішили вступити?

– Навчатись пішов після дев’ятого класу і вступив до Бродівського педагогічного училища за спеціальністю «вчитель початкових класів». Про це мало хто знає, а хто дізнається перший раз, чесно кажучи, дивується. Після училища навчався у ЛДУ ім.І.Франка на кафедрі слов’янської філології за спеціальністю «перекладач хорватської мови та вчитель української мови та літератури». В мене студентські роки були як і у всіх – безтурботні і веселі, про які згадуєш все життя. Вже пізніше заочно закінчив ЛДАУ в Дублянах за спеціальністю «облік і аудит». 

– Перше місце вашої роботи? Що купили на свою першу зарплату? Відомо, що ви в молодому віці працювали у Буській РДА, згодом стали заступником міського голови. З якими труднощами стикнулись у роботі?

– Перше моє місце роботи був відділ внутрішньої політики Буської райдержадміністрації, де я працював з 1999 року. Чесно кажучи не пам’ятаю на що витратив першу зарплату, але точно пам’ятаю, що вона була 58 грн.. Зараз це смішно для де кого, але так було. З 1999 по 2000 роки проходив службу в армії, після чого повернувся в РДА, де працював до 2002 року. З 2005 року почав працювати заступником міського голови. Не були якісь труднощі, які не можна було вирішити. Робота подобалась тому що вимагала всебічного вдосконалення та самоосвіти і коли ти цим постійно займаєшся то бачиш, що з часом твій розвиток і світогляд стає ширшим і універсальним. А також постійне спілкування з людьми, яке є не від’ємним у моїй роботі, дало багато для мене: як для формування мене працівника міської ради, так і для формування мене, як людини.

– Чому вирішили у 2010 році балотуватись у мери міста?

– Щодо мого балотування на мера міста, напевно можу сказати, що так склались обставини, але я знав, що готовий до такої посади і справлюсь з нею, інакше не пішов би на такий крок не зважаючи на обставини. Зрештою, я не помилився, бо вже в 2015 році був переобраний вдруге. А мою роботу оцінюють люди. Маю надію, що виправдовую їхні сподівання.

– Хто запропонував вам вступити у партію ВО «Батьківщина» і чому ви погодились?

– Політикою цікавився завжди, скільки свідомо пам’ятаю себе. На первинному етапі цікавився всіма партіями їх напрямками. Але прийшов час коли зрозумів, що є потреба і бажання приєднатися до однієї з політичних сил. До ВО «Батьківщина» я вступив у 2002 році, ніхто мене не агітував і не пропонував. На той час визначився свідомо з політичною силою, яку хотів підтримувати. Поїхав до Львова в офіс обласної партійної організації написав заяву, так і став членом партії ВО «Батьківщина». Вже пізніше познайомився з партійцями в районі, тоді їх було одиниці. В мене ще дотепер є партійний квиток з 2002 року.

– Чи пропонують інші партії вам вступити у їхні лави?

– На сьогоднішній день пропозицій не було, хоча я спілкуюся зі всіма і жодних проблем з цього не маю.

– Чи маєте якісь складні взаємини з політичними партіями у міськраді?

– Про депутатський склад Буської міської ради, можу сказати тільки одне, ми як одна команда, тому що політичні погляди в невеличких містах, як Буськ, розмиваються, бо на першому місці стоїть робота на благо міста. Користуючись нагодою дякую депутатам за роботу, розуміння і довіру. Я би всім мерам бажав би такий склад ради, як в нас і таку роботу, яку вони демонструють.

– Чи існує якась проблема у Буську, яку ви вважаєте найголовнішою для міста? І як її вдається вирішувати?

– На сьогодні, я вважаю, що нема проблеми глобальної для міста, яка б становила небезпеку або її не можна було вирішити. Є поточні проблеми, які поступово вирішуються, одні скоріше, другі повільніше, все залежить від її специфіки.

– Чи пропонували вам хабарі за вирішення конкретного питання?

– Ні. Поки не пропонували.

– На вашу думку, які існують чинники, що заважають розвитку Буська як туристичного міста?

– Не можу сказати, що є чинники, які заважать, скоріше проблема в тому, що ми завжди будемо в тіні великого міста Львова, чи навіть Олеського замку. При всій повазі до палацу Бадені ми можем позиціювати себе тільки разом з ними. Хоча в нас багато чого є ще показати.

– Як змінилось місто Буськ за останні роки?

– Я би хотів утриматись від цього запитання і просив би Вас запитати у читачів і пізніше опублікувати. Так буде об’єктивніше.

– Розкажіть, як починається робочий день міського голови?

– Мій робочий день звично починається в 9.00 год, якщо нема екстрених ситуацій, хоча в телефонному режимі він триває круглодобово. Люди постійно звертаються і я не маю морального права сказати їм, що в мене робочий день до 18.00 год. Зранку робимо коротку нараду з працівниками і далі кожен робить свою роботу. До мене постійно приходять люди зі своїми проблемами чи зауваженнями, пропозиціями. Хоча прийомні дні рахуються вівторок і четвер я ніколи не відправлю людину не вислухавши її, коли б вона не звернулася.

– У 2015 році ви були вдруге переобрані на посаді міського голови. Чи відчували ви перед мешканцями більшу відповідальність? Як сприйняли те, що порівняно з 2010 роком, у 2015 році ви мали чималий відрив від конкурента?

– У 2015 році вдруге був переобраний і питання відриву від конкурентів мене мало хвилювало, більше хвилювало кількість голосів, які виборці віддали за мене. Бо в моєму розумінні вибори – це екзамен за п’ять років роботи, і кількість голосів це оцінка за мою роботу. За мене проголосували трохи більше 70% виборців у 2015 році, а в 2010 році біля 36% виборців, судячи з результатів виборів я цей екзамен склав успішно.

– Що вдалось зробити за 10 років на посаді міського голови?

– Коли мене обрали в 2010 році я собі поставив завдання зробити все, щоб люди повірили що в такому місті як Буськ щось можна для них зробити, повернути довіру до влади, принаймні до місцевої. Я би довго міг перераховувати дороги, тротуари, дахи і багато іншого, що вдалося мені зробити, але основне для мене було заслужити довіру людей і показати, що не все так погано, як їм здається.

– У 2019 році ви пробували свої сили у балотуванні на посаду народного депутата України? Ви отримали чималу підтримку людей, однак виграти не вдалось. Що дало вам участь у виборах до ВР України? І чи відчували підтримку своїх однопартійців?

– Так, я балотувався до Верховної ради України, хоча не переміг, але зовсім про це не шкодую. Буський район дав мені підтримку і тут я переміг, це саме головне. Що мені дало участь у виборах? В першу чергу досвід. І рано чи пізно він мені знадобиться. Щодо однопартійців, то в першу чергу хочу подякувати всім хто за мене проголосував і своїм однопартійцям, які щиро мене підтримали. Хто не підтримав, то мав на те свою думку, чи щось інакше, але то їх вибір.

– За останні роки політична партія ВО «Батьківщина» стала єдиною в районі, яка твердо тримає свої позиції і не зникає з поля зору. Чимало однопартійців є сільськими головами та депутатами, як вважаєте, у чому секрет успіху на районному рівні?

– Секрету ніякого нема, наша районна партійна організація формувалась і розвивалась на дружніх стосунках, так сталось, що зібрався непоганий колектив однодумців, які на протязі багатьох років не зраджували один одного і працювали на одну мету. Все базувалося на людях та відносинах між ними.

– Восени 2020 року мають відбутись чергові місцеві вибори, де найвірогідніше українці обиратимуть не мерів міст, а голови територіальних громад. Чи вирішили ви для себе, що братимете участь у виборчому процесі? І як розцінюєте перспективи Буської територіальної громади?

– Сьогодні ствердно можу сказати, що буду балотуватись на голову територіальної громади, зрозуміло якщо такі будуть утворені. Судячи з тих показників, якими володію, Буська територіальна громада повинна бути не поганою, є всі передумови для розвитку. Треба лише трохи попрацювати.

– Які улюблені страви?

Ще з дитинства любив пельмені та вареники, а ще пелюшки так і зараз ці страви залишились улюбленими. Хоча я не вибагливий до їжі.

– Що чекати Буську у 2020 році?

– Основне – це утворення територіальної громади та вибори до неї тому, що це перший раз. А потім треба буде попрацювати над перехідним періодом та налагодженні роботи в нових умовах. Але думаю ми разом з цим справимось.

Розмовляв Роман МАТВІЮК

Поділитись у соцмережах:

Реклама: