Цінність води для кожного з нас

Міжнародні свята – це не тільки барвисті яскраві карнавали і фестивалі, але й заходи, покликані звернути увагу громадськості на певні проблеми. Серед подібних пам`ятних днів, особливим чином виділяється День водних ресурсів або, як його частіше називають, День води.

Щорічне свято, з’явилось завдяки ініціативі ООН, світ відзначає його на початку весни, 22 березня. Всесвітній день водних ресурсів або День води відноситься до числа екологічних свят, тобто тих, що покликані звернути увагу людства на проблеми стану навколишнього середовища.

Вода – найважливіша складова організму людини, всього живого на землі, необхідний ресурс стабільного розвитку людства, економіки кожної країни, окремої людини. Незважаючи на те, що вода належить до відновлюваних ресурсів, запаси придатної до споживання води неухильно зменшуються внаслідок зростання масштабів її використання. Вода, наче невсипуща трудівниця, бере участь у всіх сферах нашої господарської діяльності і, що теж дуже важливо, робить наше життя більш легким і приємним. Але і ми, в свою чергу, мусимо невпинно пильнувати, щоб не маринувати і не виснажувати цей життєдатний ресурс.

До таких ресурсів нашої держави відносяться – річки, озера, моря, підземні води.

Подорожуючи нашим краєм, на своєму шляху обов`язково натрапити на річку, струмок чи інше водне джерело. В його екологічному стані, як у дзеркалі, відображається наше ставлення до природи, турбота про неї, а через це – і про стан свого здоров`я та благополуччя. Людина все більше використовує води, від чого деградують поверхневі та підземні її запаси.

Висихання малих річок невідворотно призводить до деградації великих річок, тому проблема їх збереження та оздоровлення є однією з найгостріших для нашого регіону. Їх на нашій території протікає 14, загальною довжиною 224,3 км., з них дві середніх – Західний Буг – 42,8 км. і Стир – 9,0 км.; 12 малих річок довжиною 172,5 км.

Перш за все, ми повинні відновлювати водні джерела, адже витік кожної річки, річечки чи струмка починається саме з природнього джерела – зародка водної артерії. За рахунок цих витоків поповнюються водою наші річки та ставки. Тому із давніх-давен людина завжди турбувалася про чистоту водних джерел, очищала їх від мулу та упорядковувала.

Розуміючи важливість проведення таких заходів ми надіємось на сприяння населення та учнів шкіл активно включитися в роботу з відновлення природних джерел. Справжнім святом стає освячення відновлених природних джерел, в якому беруть участь жителі населених пунктів, студентська  та учнівська молодь, громадськість. Облаштування одного-двох джерел не може істотно вплинути на повноводність чи стан наших річок. Але важко переоцінити те велике культурно-просвітницьке, еколого-виховне значення, які мають такі роботи. Але коли мешканці сіл чи містечок, особливо підростаюче покоління, спільно з водогосподарниками докладуть зусиль до облаштування джерельця, нададуть йому ощатного вигляду, розчистять його, то навряд чи вони забудуть про власну відповідальність за чисте довкілля, бо відчуття господаря на землі і починається з ковтка чистої води зі звільненого від намулу джерела, із турботи про навколишнє природне середовище.

Наша багатостраждальна природа волає про допомогу.

Прийшла пора віддавати борги своїм пращурам, прийшла пора задуматись, яку Україні ми залишаємо нашим нащадкам.

Течуть джерела в майбуття,

А в них вода – саме життя!

Бо без води не можна жити,

І нею треба дорожити.

Басейнове управління водних ресурсів

річок Західного Бугу та Сяну

Поділитись у соцмережах: