Буську громаду в щорічному Всеукраїнському конкурсі «Учитель року» достойно представила педагогиня Чанизького закладу загальної освіти Галина Пацалон, яка виборола третє місце. Загалом у номінації «Вчитель початкових класів» брали участь 72 учасники з різних районів Львівщини. Про те, що спонукало педагогиню взяти участь у конкурсі, з якими труднощами їй доводилось зіштовхнутись та про враження від конкурсу, – розповіла Буському медіа порталу педагогиня Галина Пацалон.
– Мене спонукало взяти участь у конкурсі, власне, те, що існує такий стереотип, що маленька сільська школа дає менш ґрунтовні знання учням, ніж школа, в якій багато дітей. Своєю роботою я власне і хотіла спростувати цю позицію. Після того, як двічі успішно пройшовши сертифікацію педагогічних працівників (2019 та 2022 р.) вирішила спробувати свої сили ще й у цьому випробуванні.
Чи складно було? Напевно, найскладнішим став відбірковий етап. Учасників багато, інтернет нестабільний. Завдання відбіркового етапу не надто складні, але об‘ємні для написання. Адже потрібно було написати два есе: про те, що для мене Соборність та що приносить мені радість під час війни. До речі, цей етап проходив дистанційно.
Увійшовши у 12 педагогів, після відбіркового етапу, я опинилася на 4 місці. Далі уже конкурс проходив очно. Випробовування «Майстер-клас» та «Методичний практикум» проходили у Львівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти. Кожен учасник повинен за 10 хв представити свою педагогічну ідею, її основні методики. Випробування було цікавим та пізнавальним. Кожен учасник демонстрував своє уміння працювати з педагогами, володіти технікою, лаконічно подавати матеріал.
За підсумками фінального дня я стала другою у рейтинговому списку.
Останнє випробування «Урок» проходило у початковій школі міста Львова «Світанок». Згідно жеребкування мені дістався урок української мови у 2 класі. 27 учнів та пів дня на підготовку. Що було важко? Напевно, нічого такого, було цікаво. Складно провести урок у незнайомій школі з учнями, яких зовсім не знаєш. Складно, коли працюєш у маленькому класі, дати собі ради з 27 маленькими дітлахами. Але вчителі «Світанку» максимально підтримували усіх учасників, допомагали.
Атмосфера під час конкурсу – творча. Журі – представники педагогічних коледжів, факультетів початкової освіти, тобто справжніх фахівців-початківців. Враження якнайприємніші.
Щодо вражень. Приємно, що мене підтримував відділ освіти на чолі з Марією Іванівною Ричель, Центр професійного розвитку педагогів та безпосередньо його керівник Барак Марія Теодозіївна. Окрема подяка педагогічному колективу Чанизького ЗЗСО та директору Василишину Андрію Васильовичу. Максимальне сприяння було з усіх сторін.
Участь у таких конкурсах – відповідальна справа. Адже представляєш не лише свою школу, але так вийшло, що і весь район.
Усі випробування наша п’ятірка проходила пліч-о-пліч, тому до останнього не знали, хто переможе. Хоча перемога була чесною і заслуженою. І місце справді зайняла достойна учителька Червоноградської школи.
Особисто рекомендую усім вчителям брати участь у подібних конкурсах. Адже так можна підвищити свій фаховий рівень, побачити, над чим працюють інші.
Народна приказка каже: «Хто стоїть на місці, той рухається назад». Тому вчитель має постійно вдосконалювати свою майстерність, щоб навчати сучасне покоління.