Обережно – дирофіляріоз!

Cеред жителів Львівської області за поточний 2022 рік зареєстровано 2 випадки дирофіляріозу в т.ч. 1 випадок у Золочівському районі.

 Дирофіляріоз (лат. Dirofilariasis) — зоонозний гельмінтоз, який спричиняють гельмінти роду Dirofilaria. Яке передається укусом комара (родів  Anopheles, Aedes, Culex)  від хворої собаки чи кішки. Безпосередньо від тварини людина заразитися не може, небезпеки для оточення хворий також не становить. Збудник потрапляє в організм людини зі слиною комахи.

 Дирофілярія (від лат. «dirofilum» – зла нитка) – тонка ниткоподібна нематода білого кольору.  Dirofilariarepens розміром 13-15см.  У хворих тварин самка гельмінта народжує живих личинок – мікрофілярій, які при укусах комара потрапляють в організм комахи, де розвиваються до інвазійної стадії, і під час послідуючих укусів потрапляють до інших тварин, де продовжують розвиватися та рости. Максимальний термін життя дирофілярії в організмі хазяїна 2 роки, за цей період самка гельмінта відроджує до 20 млн. личинок.

   В організмі людини розвиток паразита до статевозрілої стадії не відбувається через адаптованість паразита до організму тварин, низької інтенсивності інвазії, наявність тільки одиничних особин, як правило однієї статі, що не дає їм можливості розмножуватися. При укусі комара личинка потрапляє до тіла людини і залишається під шкірою чи мігрує до слизових оболонок. З моменту зараження до утворення пухлини проходить не менше одного місяця, а іноді до двох років.

     Постійна сирість у будинках, забруднені річки – це ідеальне середовище для розмноження комарів. Сприяє розвитку гельмінтозу і температурний режим. Щоб комар став заразним, добова температура повітря протягом 10 днів не має опускатися нижче 26 0С. Саме висока температура сприяє розвитку личинок Dirofilaria repens (D. repens) в комарах. 

  Перші симптоми захворювання – безболісна пухлина, у місці локалізації якої відчувається сверблячка і печія різного ступеня інтенсивності. Характерними симптомом захворювання є міграція гельмінта, що виражається у пересуванні чи ущільненні пухлини під шкірою. Відстань на яку переміщається гельмінт від декількох сантиметрів до десятків сантиметрів, швидкість міграції до 30 см за 2 доби.    

   Первинний діагноз, який встановлюють у більшості випадків – фіброма, атерома, киста, пухлина, які  при несвоєчасному виявленні гельмінта гнояться, розвивається абсцес, з якого при розкритті вилучається гельмінт. Видалити його можна тільки оперативним шляхом, хоча були випадки, коли хворі самостійно витягували дирофілярію. Загальне самопочуття у більшості випадків задовільне, і після видалення гельмінта настає одужання.

    Єдиним методом лабораторної діагностики дирофіляріозу у людей є морфологічне дослідження видаленого гельмінта (визначають вид, стать, розміри), на підставі якого встановлюють діагноз. Оскільки дирофілярії є факультативними паразитами людини, діагноз установлюють після виявлення одиноких (1–2, рідко — 3–4) дорослих гельмінтів, частіше незапліднених самок, рідше — самців. Мікрофілярії у крові людини не виявляють.

          Додатковим методом діагностики є імунологічний — визначення відповіді організму хворого на присутність дирофілярій — наявність антитіл до мігруючих личинок методом імуноферментного аналізу.

                     Яким чином можна уберегтися від цього захворювання ?

По – перше, необхідно захищати себе і свого собаку від  покусів комарів. Для подібних цілей є велика кількість різного роду репелентів – препаратів, що відлякують комарів і мошкару (ОФФ, Рейд, Зірочка та інш.), ефективно використання електрофумігаторів з інсектицидними пігулками або рідинами, інсектицидних спіралей, носіння спеціального одягу, накидок на голові,   засічування вікон, дверей.

  По–друге, для собак та кішок рекомендовані також різні види нашийників та інші засоби, що також захищають від комарів, бліх і кліщів, що також є переносниками збудників багатьох захворювань. Також потрібно обмежити прогулянки з твариною у вечірню пору в місцях з великою чисельністю комарів, та в період масового нападу комарів розміщувати собак у приміщеннях недоступних для них.

Профілактика зараження основного хазяїна паразита – собаки, це і є найважливіше у профілактиці дирофіляріозу людей.  

Слід пам’ятати, що своєчасне звернення до лікаря та лікування вбереже Вас від ускладнень. 

Бродівський відділ ДУ «Львівський обласний центр
контролю та профілактики хвороб МОЗ України»

Поділитись у соцмережах: