У результаті репатріації тіл українських захисників та проведення ДНК-експертизи було ідентифіковано тіло жителя села Топорів, 35-річного старшого лейтенанта МЕЛЬНИКА РОМАНА ВАСИЛЬОВИЧА, який з 22 травня 2023 року вважався зниклим безвісти після виконання бойового завдання біля Лиману Першого Куп’янського району на Харківщині.
Все своє життя Роман присвятив боротьбі за Україну. Його шлях — це історія глибокої відданості, жертовності, сили духу та непохитної віри в перемогу.
Роман був серед перших учасників Революції Гідності, з тих, хто вийшов на Майдан у 2013-му, щоби боротися за вільну та європейську Україну. У лютому 2014-го він зазнав поранення на вулиці Інститутській, однак залишився на передовій боротьби — уже на фронтах російсько-української війни.
З початком бойових дій на сході України Роман приєднався до «Правого сектору», згодом продовжив службу в 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила, а пізніше — у львівському військовому комісаріаті, де отримав офіцерське звання.
Після 24 лютого 2022 року, коли Україна знову постала в повномасштабній війні, Роман став до лав 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького. Його позивний був символічний — «Еней».
Артилерист, розвідник, боєць-доброволець, командир, друг, побратим. Незадовго до ротації на передову Роман одружився, однак сімейне щастя було коротким — у травні 2023 року його життя трагічно обірвалося в бою.
Він був із тих людей, чия усмішка і спокій заражали надією. У важкі хвилини Роман підбадьорював побратимів піснею з фільму «Пропала грамота»:
«…Нам поможе Святий Юрій, ще й Пречиста Мати,
лихо звоювати!
Ой чи пан, чи пропав – двічі не вмирати,
гей, нумо, хлопці, до зброї!»
Його жартівлива, але життєва фраза — «Ще не було так погано, щоб не могло бути гірше» — стала символом незламного духу. А відеозв’язки з фронту, під час яких Роман ділився рецептами з окопів, наповнювали рідних теплом і вірою.
Він не встиг виростити дітей чи збудувати власний дім. Але встиг зробити набагато більше — стати символом гідності, мужності, любові до Батьківщини. Його слова «Україна — понад усе!» були не гаслом, а сенсом життя.
Ми переконані: на небесах для нього вже приготоване місце серед Воїнів Світла, поруч із архістратигом Михаїлом.
Біль втрати нестерпний, але памʼять про Романа — вічна. Його ім’я житиме у серцях, у молитвах, у вчинках кожного, хто бореться за незалежність України.
«Бо не забуде стрільця Україна
із «золотим левиком» на рукаві!»
Буська міська рада висловлює щирі співчуття рідним, близьким, побратимам і громаді.
Розділяємо з вами біль і низько схиляємо голови у скорботі.
Вічна пам’ять і слава Герою!
Про дату, час і місце поховання Романа Мельника буде повідомлено додатково.