На Бущині храми й замки отримали статус пам’яток національного значення

Кабінет Міністрів України ухвалив дві постанови від 17 грудня 2025 року — №1670 та №1699 «Про внесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України», включивши до нього об’єкти культурної спадщини, що мають виняткову історичну та культурну цінність для держави. Серед них — пам’ятки, що мають особливу історичну, архітектурну та культурну цінність, розташовані на території Красненської й Буської територіальних громад.

Урядове рішення стало важливим кроком у збереженні національної спадщини: пам’ятки архітектури виведено зі застарілих переліків радянського періоду 1963 року та надано їм актуальний охоронний статус відповідно до сучасного законодавства.

До оновленого Реєстру увійшли дві унікальні дерев’яні сакральні споруди Красненської селищної громади:

  • Церква святого пророка Іллі у селищі Красне — дерев’яний храм 1750 року, розташований на вулиці Святого Пророка Іллі;
  • Церква святого архістратига Михаїла з дзвіницею у селі Мала Вільшанка — пам’ятка, що поєднує елементи різних історичних періодів і датується 1704 та 1925 роками.

Буська територіальна громада стала однією з лідерів району за кількістю об’єктів, які отримали оновлений статус пам’яток національного значення. Окрім добре відомих Олеського замку та костелу Святої Трійці, до реєстру включено низку менш знаних, але надзвичайно цінних об’єктів.

Зокрема, держава підтвердила статус дерев’яної церкви святого Онуфрія у Буську (середина XVII століття). Особливої уваги заслуговує село Новий Милятин, де під охорону взято не лише костел Воздвиження Чесного Хреста, а й унікальну цивільну споруду — Аустерію (корчму) XVIII століття. Це один із небагатьох збережених на Львівщині зразків заїжджого двору того часу.

Також до переліку внесено старовинні дерев’яні церкви у селах Кути, Волиця-Деревлянська та Ріпнів, що робить Буську громаду одним із найпотужніших осередків сакральної спадщини області.

Ці об’єкти культурної спадщини отримують додаткові гарантії охорони та можливості для подальшого збереження і та можливість залучення коштів із державних програм збереження та відновлення культурної спадщини.